Україно!
| Україно!Вставай,годі терпіти! Ти юна,тобі ще жити і жити А ти сумно руки опустила, бо настала тяжкая година Душу твою люди злї продали, а мову камінням закидали Не чути спі́ванок дзвінких- Чутно брехню москаликів отих. Та згадай себе в далекі роки Як мужністю горіли щоки Як славне, мужнє козацтво Захищало твоє багатство. Згадаймо, як від них поляки Під Пиля́вцями тікали А під великим Зборововом Молили про договір. Та скінчилась тая слава- Країну вкрила чорна хмара За проклятим Вічним миром Тебе насильно поділили. Ох, і тяжко мати заридала: Фільварками дітей вбивали Та ти все ж не здавалась І мужньо тому опиралась. Відважні Гонта й Залізняк Боролися за тебе так Що мільйони різали за ніч Були із смертю віч-на віч. Та вкотре знову розірвали, Родючі землі потоптали Та люд тоді теж не мовчав Права свої він захищав. Та й кріпацтво скасували Трохи нені щастя дали І відродилася культура Серце твоє лишила туга. Талановиті мамині сини Всяко славили її. Але біда не забарилась І до мови підступилась. Війна Перша загриміла Багато крові ти пролила За тебе, мамо, під Крутами Юнь молодість згубила. Стало чути звуки гармат Знову бій тебе чекав. І німці край окупували Їм служити заставляли. Та відомі всім ОУН-УПА За тебе не на життя А на смерть дику стали В тюрмах віку доживали. В час рад ,краю,пережив Утиски й репресії синів Та ти гордо не здавався І суверенності дождався. Тепер ти, мамо, вільная І головне-будь сильною Бо ж нам Усім потрібна, Наша рідна Україна! | |
| Категорія: Вірші | Додав: (25.02.2013) | | |
| Переглядів: 455 |
| Всього коментарів: 0 | |