В останнє...
| Сьогодні бачимось в останнє Не я сказала, а душа Вона терпіти вже не встані Це лезо гострого ножа. Ти її ріжеш, колиш, рвеш Вона тобі дари приносить Нормально ти собі живеш Вона ж кричить і молить "досить"! А ти глуха, сліпа, німа... Ніби нічого і не бачиш За нею навіть не заплачеш Бо хто ж вона тобі така... Ніхто, ніхто! - кричить душа І ніби свічка погасає І тут в пітьмі твоя рука.. Душа мов факел вже палає Навіщо ти це все робила ?! Погаснути їй не давала Ти ж її зовсім не любила! Ти тихо й ніжно убивала... І все тобі здавалось мало... Та я знайшла в собі ці сили І все ж дійшли ми до фіналу. | |
| Категорія: Вірші | Додав: патлата (05.01.2013) | | |
| Переглядів: 544 | |
| Всього коментарів: 0 | |