Вампір
| Ти бачиш, та не знаєш, що робити. Ти відчуваєш, та не вгамовуєш спрагу. Тобі хочеться чогось добитись. Отримати славу та почесть відваги. Ти бачиш людей, та хочеш попробувати, На смак які вони є. Ти хочеш між ними перебувати. Та отримати те, що твоє. А що твоє є насправді? Кров чи справжнє блаженство? Чи то, що ти чуєш в далі? Смак червоного наче Божество. О! Ні такі слова не для тебе. Ти ж чуєш смак і божеволієш від крові. Бог не пустить тебе в небо. Бо ж ти не відчуваєш болі. Ти сильний і дар в тебе великий. Ти можеш все, та не маєш нічого. Смак крові для тебе такий липкий. Ти не боїшся нікого крім себе одного. Ти величний, людина тобі не рівня. Вона для тебе на блюді страва. Запах лиш банальна стріпня, А страх людини для тебе забава. Сила, бажання та воля. Робиш, що бажаєш сам собі. Та прийде час і твоя доля Згубиться десь на глибині. Вічне життя, та вічний голод Спустошить твоє тіло. Душі вже немає та тільки холод Принесе відчуття, що боліло. Яким би не був, і що б не робив. Таке життя набридає. Я знаю хотя ти і вампір, Та в самому і вічність згасає. Навіть без душі, але ти тіло. Вічний та живеш серед людей. Як би тіло твоє не хотіло, Залишаєшся сам серед ночей. Сонця не любиш і темрява всюди. Ти існуєш наче туман. Куди не глянь страва це – люди, А справжнє життя – лиш обман. Вампір, ти робиш все, що ти хочеш. Ніхто тобі не завадить. Немає душі, і думки голову морочуть, З ким би тобі позмагатись? Так думаєш ти, бо немає нікого, Хто б дав виклик тобі. В тобі пустота і немає нічого. Ти один і лиш самота на стороні. Кров наче наркотик, все хочеш без міри. Ти наче живеш одним днем. Та все ж таки хочеш довіри. Хай краще голову зітнуть мечем. Та не буде такого, люди вже давно не ті. Вбив би сам себе та не можеш, І подумки завжди на самоті. Лиш вірою щастя дорожиш. Немає болю, немає страху. Усе навколо лиш харчі. Бійся ж вампір свого краху. Тінь з’їсть тебе у пустоті. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (25.05.2013) | | |
| Переглядів: 499 |
| Всього коментарів: 0 | |