Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

Неділя, 01.03.2026

Велике щастя.
Похилилась береза тендытна
Достигаэ уже чорна ожина,
Ти присядь, я,коханий,вагытна
У нас буде з тобою дитина....

Заплили його очы рыдиною
Вын припав несмыливо до землы.
До кынця свойых дныв,буду, мила, з тобою
Вын выд щастя заплакав,ы вмить кинувсь в обыйми йыйы!

Посмыхнулася щиро,ы ныжно сказала,-
"Ти таточком станеш,мого малюка,
Як сказати про це,я ,рыдненький, незнала
Незнала як выдобэться,на тобы ця новина.

Ти неперевершена,а твоя ныжнысть усе быльше дивуэ,
Люблю вас обох,-Ось,що хочу сказати
Вын нагнувся,ы у живыт йыйы ныжно цылуэ
З тебе вийде, маленька,найпрекрасныша мати!

ТИ...

Ти печальний як той вытер
Ти-кольорова райдуга пысля дощу,
Ти прекрасний,як у полы квыти
Ти-ныжний,тихий сон в добу нычну.

Ти надыйний ,наче рыдна мати
Ти спогад,рай,ти-тынь моя,
Ти -загадка,яку неможливо розгадати
Ти стукыт серця,ритм життя.
Категорія: Вірші | Додав: (27.12.2012) | Автор: Валентина Коропецька-Гонимар E
Переглядів: 472
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]