Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

Понеділок, 02.03.2026

Вибач Мам
Вибач, мам, мене придурка,
бо я серце твоє країв.
за гіркі безцінні сльози,
ти же вибач, я благаю.
Десь в душі сидить глибоко
мною створене карання:
Всі безсонні твої ночі,
страх і біль, переживання.
Ти стояла, сльози лила
все чекала свого сина,
все просила та благала,
„Будь розумний” - поясняла.
Я в той час лиж насміхався,
йшов вперед, не обертався,
мами як не існувало,
тільки "Я" мене спасало.
Як приходив через сутки
ти в порозі зустрічала,
плакала, кричала, била,
свої сили витрачала.
Кидав сильно я словами,
як ножем у серце ранив.
Гордість з мене краєм лилась,
ти ж за мене там молилась.
Ще раз скажу, вибач мамо,
вибач, що я ріс так рано,
вибач, що ти посивіла,
вибач - був поганим сином...
Категорія: Вірші | Додав: (29.06.2013) | Автор: Руслан Дуванов E
Переглядів: 1007 | Коментарі: 1
Всього коментарів: 1
Поганий пост 0 Хороший пост
15.07.2013 22:30

чудовий вiрш...душевно так...
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]