відпускаю
| Хочу пригорнутися до тебе, Міцно-міцно,як колись. Хочу,та не залежить все від мене, Від цієї долі не спастись. Пишу ці рядки тобі я, Не для того,щоб мене ти пожалів, А щоб пам'ятав просте повір'я: Чоловік від гордості згорів. Як ми довго будували, Як прекрасно було весь цей час, Безліч перешкод переступали, Що доля зробила таке з нас? Буду вічно пам'ятати те, Що дарував ти кожен день. Твоя любов ніколи не промайне, Коли помру згасне лише. Всім здається,так легко відпускаю, А насправді серце моє помирає, Щось всередині так пече, А по обличчі ріка сліз тече, А твоє лице радісне... | |
| Категорія: Вірші | Додав: (03.10.2012) | | |
| Переглядів: 437 |
| Всього коментарів: 0 | |