ВЛАСНИЙ РАЙ
| Немає сліз і смутки повсихали, У храмі нас ніхто і не вінчав, А ми усе життя кохали І вже незнати, хто кого втрачав. Я йшла і знову поверталась, Бо ти мені піти не дав, Я подумки мільйон разів прощалась, Та ти мене з душі не випускав. Усе життя ми хворі один одним І жоден лікар нас не лікував, Бо кожен вечір прохолодний Нас поцілунок зігрівав. Ти так любив, а я тебе чекала Оце і був для мене рай Для тебе серце віддавала, А вечорами гріла тобі чай. Не страшно, що нас в храмі не вінчали Усе життя в нас свій Едем Нам Небеса давно благословіння дали, Все інше ми самі собі знайдем. | |
| Категорія: Вірші | Додав: juljakozachuk (03.11.2016) | |
| Переглядів: 337 |
| Всього коментарів: 0 | |