Вона мене знайшла
| Все посіріло в темряві нічній Туман на землю осідає І тільки хмари у пітьмі На небі зорі закривають А на деравах гілясті кроні Сумують тянучись угору Ця темрява покрита болем Відкритись їм потрібна змога Під небом тим в сутінках туманних Лежить холодне кладовище І тільки чорний ворон зауважив Що біля брами з*явилась тінь незвична Тихенький шорох за собою Несе та тінь тремтяча Не бійся, що з тобою? Та чути тільки крик котячий Наступний крок призводить тишу Дерева навіть притаїлись І тільки вітер тихо пише Щоб смерть нарешті зупинилась Безмежна темінь наступила І місяць хмари закривають Ця тінь вперед ступила І навкруги все похилилось У ворона змінились очі Вогнем червоним засвітили Їх видно здалеку уночі В душі у мене затремтіло Тут небо стало чисто синім Кудись зірки всі позникали То тільки вітер тихо віє І зупинитись все благає Могили наче ожили Під тінню місячного крику Хмари далі поплили Від цього чортового світу Серце зжималось, що кров закипала Тіло холодом тремтіло А душа все ж не знала Чому всередині все так боліло Здавалось що вона за мною прийшла А ворон горів у пеклі очима Вона і тут мене знайшла Але жити хотілось нестримно Отак воно і є у житті Де не ховайся від смерті Навіть на кладовищі вночі Знайде твою душу відверту Страх подолав мою віру Тінь повстала переді мною Слова сказати не смію Та думки моляться Богу Життя прожите ганьбливо Гріхи гризуть середину Смерть підступила вже сміло Та я в це досі не вірю Ворон злетів у небо високо Вітер затих на могилах Здавалось що я в безодні глибокій І вихід був неможливий! | |
| Категорія: Вірші | Додав: (21.05.2012) | | |
| Переглядів: 436 |
| Всього коментарів: 0 | |