з нею разом
| ми дивились в вікно з висоти, як боги. Покидавши царство своє, на холодну стежину, де пропасть була у кінці, весь початок покритий життям, сміхом, щастям наївним... а кінець.. зима там була. Так сувора і строга, що від погляду серце твоє завмирало й віщувало кінець. ми дивились в вікно з висоти погляд твій і мене вже нема, смерть я дякую що так швидко прийшпа | |
| Категорія: Вірші | Додав: (28.01.2014) | | |
| Переглядів: 336 |
| Всього коментарів: 0 | |