ЗІРКА МРІЛА
| ЗІРКА МРІЛА Зірка над нами заслухано мріла, Своїм промінням звисала з небес, Крізь марево сизе взяти хотіла, Земну спокусу тиху без словес. Піднять сріблясту чашу що росила І краплі сяйні бризнути рясні, Щоб нараз трава перлом заясніла, Щоб їй лункі співалися пісні. Сумне щоб відійшло немов забулось, А сяйва чиста склалася в душі, Для неї вся любов в зірках проснулась, Задля кохання чистого в тиші. Так промінь зірки множився світився, Бо світань до нього поспішала, Він перший з нею радісно зустрівся, Зітхнув зірка промінь відізвала. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (27.03.2012) | | |
| Переглядів: 482 |
| Всього коментарів: 0 | |