ЗІРОЧКА МОЯ
| ЗІРОЧКА МОЯ За хмаринкою зірочка моя, Спахнув любов’ю і відкривши вії, Знову й знову блисками здаля Спішить до мене стежкою надії. Дивлюсь у небо і хмаринку умовляю Роздвоїтись в зорях темної блакиті, Прискорив дію зірку наближаю У свої обійми сяєву відкриті. І мої стежини мрійні до любові Сіянь промінна в одну єднає, І ходу блаженну у світа зіркові Стрімким рухом що є сили починає. Обнявши зірку, і в розквіті сяйному Прямую прямо у казкові чудеса, Де райдуга цвіте у щасті золотому, І де мене стрічає не земна краса. А з неї, вкутана у золоте волосся, Виходе дівчина, і диво відбулося Тепло її, яке мені передалося, Зігріло серце і по тілу полилося. | |
| Категорія: Вірші | Додав: ivan44 (20.06.2011) | | |
| Переглядів: 776 | Коментарі: 2 |
| Всього коментарів: 2 | |
|
| |
0 
Вхід на сайт
Наше опитування
Міні-чат
Статистика
Всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту